title

Vinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo Slider
 
Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net Самое современное лечение грыж

Мова освітнього процесу:  українська

Вівторок, 08 січня 2019 12:37

Модульні технології навчання

МОДУЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ  (презентація)

В даній статті автор робить спробу переконати читача у перевагах використання елементів модульної системи навчання та технологічного підходу побудови навчального матеріалу для успішнішого формування компетенцй: ціннісно-смислових (розуміння мети уроку, важливості вивчення теми); загальнокультурних (культура мовлення, почуття патріотизму); інформаційних (робота з комп’ютером, вміння самостійно підбирати необхідний матеріал); комунікативних (вміння працювати в групах, вислуховувати, спілкуватися, лояльно відноситися до людей з іншою точкою зору), що в свою чергу стають основою формування професійної компетентності.

МОДУЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ У ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНІЙ ОСВІТІ

Соціально-економічні й політичні зміни в Україні, її входження в цивілізоване світове товариство є неможливим без структурної реформи національної системи освіти, в тому числі і професійно-технічної.

Безумовно, безперервний процес оновлення техніки та технологій висуває чималі вимоги до підготовки спеціалістів. Тому зараз основною вимогою до професійної підготовки фахівця є гарантування чітко визначеного рівня професійної компетенції. Завдання педагога, а особливо в системі професійно – технічної освіти, − організувати навчання таким чином, щоб випускник навчального закладу вмів застосовувати набуті знання у житті, розумів, що знання можуть стати в нагоді в будь-якій життєвій ситуації, як на професійному, так і на соціально-побутовому рівні, що будь-яка з наук не існує сама по собі, а тісно пов’язана з життям. І хоча освіта досить консервативна система, потрібно шукати нові шляхи і підходи для того, щоб реалізувати ідею формування компетентності учнів (комунікабельність, оволодіння логічними операціями, способами діяльності, уміннями і навичками щодо реальних об’єктів, розумінням соціально-практичної значимості досліджуваних об’єктів і т.д.). Саме ці завдання і виконують педагогічні технології.

Вагомою складовою у навчанні професійно-технічного закладу є загальноосвітня підготовка. Адже, викладач – загальноосвітник, що працює у професійно-технічному навчальному закладі у загальних рисах знає весь процес професійної підготовки, знає, які складові цього процесу становлять для учнів особливу складність. Він завжди зможе виділити і посилити відповідно до свого предмета ті компоненти навчальної діяльності, які необхідні при оволодінні професійними знаннями. У числі таких компонентів будуть різноманітність дій, способів, прийомів пізнавального характеру, які забезпечують підвищення культури розумової праці, розвитку технічного мислення, пошукової діяльності.

Значну увагу визначенню функцій взаємозв’язку професійної, загальнотехнічної та загальноосвітньої підготовки приділяють у своїх працях українські науковці С.У. Гончаренко, Р.С. Гуревич, Я.М. Собко та інші.

Виховання, підготовка і підвищення кваліфікації усебічно розвинених особистостей для сучасного інформаційного суспільства виходять за рамки процесів, що протікають в ПТНЗ, і є пов’язаними із становленням особистості в процесі суспільної і виробничої діяльності, у час дозвілля тощо. У виробничому процесі діє дуже важливий чинник освіти – вплив психологічного клімату на учня, слухача безпосередньо на підприємствах і в установах (наприклад, довгострокова практика).

Останнім часом за кордоном усе більш широкого поширення набувають корпоративні форми професійної освіти і навчання, які мають в основі модульні технології. Підприємства, об’єднані спільністю своїх виробничо-технологічних і комерційних зв’язків, створюють навчальні центри, в яких організовується безперервне професійне навчання персоналу (корпорації «Дженерал Моторс», «Катерпіллер», «Вольво» та ін.). В Україні таким центром є Академія компанії ДТЕК (http://www.dtek.com/uk/jobs-and-careers/training#.VEaND_nkdig).

Міністерство освіти і науки України на основі відповідних міжнародних документів розпочало гармонізацію національного законодавства із європейським, провівши експеримент щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Для цього було розроблено ряд нормативно-правових документів:

  • «Положення про відкрите професійно-технічне навчання на основі модульної технології», розроблене відповідно до Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.1998 № 103/98-ВР, Наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах» №181 від 18.05.1998р., визначає порядок організації навчального процесу з експериментального впровадження відкритого професійно-технічного навчання на основі модульної технології за індивідуальними навчальними планами в базових навчальних закладах [1, 2]. Нормативною базою Положення є «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», затверджене Наказом Міністерства освіти і науки України № 161 від 02. 06. 1993 p. та «Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців», затверджене Наказом Міністерства освіти і науки України «Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу» № 48 від 23. 01. 2004 p.;
  • Наказ Міністерства освіти і науки України «Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу» №774 від 30.12.2005 р. [1, 2].

Зрозуміло, що впровадження педагогічних технологій в навчальний процес - одне зі стратегічних завдань професійно-технічної освіти.Серед них здобула значної уваги учених і практиків система модульного навчання, офіційно прийнята на Конгресі ЮНЕСКО в Токіо (1972).

Засновником технології модульного навчання вважають американського дослідника Дж. Рассела, який в роботі "Modular instruction" (1974) виклав концептуальні погляди на особливості такого навчання і запропонував поняття "модуль".

Аналіз педагогічної літератури засвідчує, що проблемою впровадження технології модульного навчання переймаються багато відомих учених (А.Н. Алексюк, І.В. Галковська, Л.М. Федоряк, В.С. Збаровський, М.А. Чошанов, П.А. Юцявичене, M. Goldshmid, B. Goldshmid, J.D. Rаssel та ін.). Пропонують застосовувати модульні технології для вдосконалення системи професійної освіти А.Н. Алексюк, С.Я. Батишев, Х. Бендарчик, А.С. Галишева, Л.П. Голощекіна, В.С. Збаровський, П.А. Юцявичене та ін..

Багато авторів вивчали окремі аспекти цієї педагогічної технології, це - В.Б. Авер’янов, М.І. Ануфрієв, О.М. Бандурка, О.К. Безсмертний, С.Т. Гончарук, Р.А. Калюжний, С.В. Ківалов, В.К. Колпаков, Ю.Ф. Кравченко, О.І. Луньов, І.Л. Олійник, А.О. Селіванов, В.К. Шкарупа, О.Н. Ярмиш та ін..

Узагальнююче дисертаційне дослідження з модульного навчання на радянському просторі провела у 80-х рр. XX ст. П. Юцявичене (Литва). Проаналізувавши перші роботи з модульного навчання західних учених, вона обґрунтувала значення модульного навчання за сучасних умов, запровадила поняття «модульна система навчання», сформулювала принципи модульного навчання та принципи побудови модулів і модульних програм, установила типи управління в умовах модульного навчання, запропонувала систему контролю засвоєння знань і вмінь, виявила можливості індивідуалізації модульного навчання [3].

Фундаментальне дослідження з даної теми провела директор Інституту профтехосвіти РАО, академік А.Беляєва. Вона розробила новий концептуальний підхід (парадигму) до системи початкової та середньої професійної освіти – інтегративно-модульну педагогічну систему професійної освіти. Науковець виявила й обґрунтувала основні напрями інтеграції та диверсифікації професійної підготовки, тенденції розвитку професійної освіти, розробила модель і функції інтегративно-модульної педагогічної системи професійної освіти, а також модель інтегрованого змісту професійної освіти в умовах багаторівневої підготовки.

Модульна система навчання є одним із видів особистісно орієнтованого навчання та відрізняється від традиційної системи цілями й завданнями, програмно-методичним забезпеченням, організаційними формами та ін. Методика модульного навчання заснована на тому, що будь-який урок повинен сприяти як засвоєнню нової інформації, так і формуванню умінь і навичок обробки цієї інформації. Результатом роботи з точки зору педагога є зміна рівня сформованості ключових компетентностей.

Дидактична система модульного навчання заснована на інтеграції принципів модульності, самоорганізації та контекстності, що може гарантувати формування певного рівня професійної компетентності. Модуль (модульний блок) тут виступає як логічно довершена, прийнятна частина роботи в рамках виробничого завдання, професії чи сфери діяльності з чітко визначеними початком і кінцем.

Технологічний підхід до конструювання навчального процесу (модуля), як це відбувається при використанні модульного навчання, базується на конкретному формулюванні цілей навчання викладачем; визначенні фіксованого результату навчання, якого мають досягти всі учні; оперативному зворотному зв'язку, що дозволяє коригувати процес формування знань й умінь.

Модульна система навчання на практиці потребує поєднання з рейтинговим оцінюванням. Як складова модульної технології навчання, рейтингова система оцінювання має за мету оцінку систематичності та успішності навчальної роботи учня. Вона формується на засадах поопераційного контролю та накопичення рейтингових балів за різноманітну навчальну діяльність за певний період навчання.

Рейтингова система виключає будь-який вплив особистісних відносин між оцінюваним і оцінювачем. О. Романовський, досліджуючи особливості вищої освіти США, дійшов висновку, що подрібненість критеріїв оцінювання дає змогу об’єктивніше оцінити знання та вміння учня, точніше відобразити рівень опанування дисципліною, визначити ставлення до навчання, його професійний інтерес. Рейтингова система забезпечує зворотний зв’язок між інформованою стороною та інформатором, за наявності якого в системі навчання учень — не пасивний слухач, а — активно діюча особа навчального процесу [4].

Дані принципи побудови і подачі навчального матеріалу було враховано автором під час відбору та структурування змісту теми «Населення світу» з навчальної дисципліни «Соціально-економічна географія світу. 10 клас». (http://teacherjournal.com.ua/shkola/geografiya/25948-naselennya-svtu.html); тем «Країни Західної Європи у др.пол.ХХ – поч..ХХІ ст..». («Історія і правознавство», Основа, №14,15,22-24, 2009 р.), «Світ після Другої світової війни». («Історія і правознавство», Основа, №8,9, 2010 р.) з всесвітньої історії. Позаяк відомо, що особливості вивчення навчального предмета впливають на технологію його викладання, логіка дисципліни диктує просторові і тимчасові рамки навчального процесу, визначає спосіб структуризації навчального матеріалу.

В 2013/2014 н.р. було проведено педагогічний експеримент з впровадження елементів модульної технології навчання в Перечинському професійному ліцеї. Дослідження проводилося у двох паралельних групах другого курсу: № 22 (слюсар з ремонту автомобілів) – експериментальна та № 23 (швачка) − контрольна. Експеримент проводився під час навчального процесу. Для аналізу результативності на початку та в кінці експерименту в обох групах проводилося вхідне і вихідне тестування.

Контрольна група вивчала навчальний матеріал за традиційною формою навчання, експериментальна - засвоювала матеріал за модульною технологією.

Робота з впровадження починалась з ретельно спланованих та підготовлених методичних заходів. Спочатку вивчалась методика самої технології, визначався напрямок застосування, теми для вивчення, вироблялись конкретні методичні рекомендації, потім було розроблено план проведення занять, визначено конкретні цілі і мету навчальної роботи, визначено підходи і форми проведення занять.

Різноманітні графіки, графи-схеми дали можливість здійснити системний підхід до управління процесом учіння, обумовили можливість його постійного вдосконалення та регулярного контролю, дали змогу тримати в полі зору всю роботу учня. При відборі та структуруванню змісту, зверталася увага на принцип доступності, щоб навчання будувалося на рівні реальних навчальних можливостей учнів, щоб вони не зазнавали інтелектуальних, фізичних та моральних перевантажень, що негативно позначаються на їх фізичному і психічному здоров'ї. Слід зауважити також, що занадто складний зміст знижує мотивацію учнів до навчання, швидко слабшають вольові зусилля, різко падає працездатність, виникає надмірне стомлення. Разом з тим, принцип доступності жодним чином не означає, що зміст навчання повинен бути спрощеним, гранично елементарним. Досвід свідчить, що надто спрощений зміст знижує інтерес учнів до навчання, не формує необхідні вольові зусилля, не відбувається бажаного розвитку навчальної працездатності. Тобто, спрощений зміст навчання знижує його розвивальний ефект. За цих умов, як зазначає Л.В. Занков, провідним принципом є навчання на високому рівні труднощів. Важливо, щоб навчання, залишаючись доступним, у той самий час вимагало значних зусиль і призводило до розвитку особистості. Для цього зміст завдань для учнів має не просто відповідати реальним навчальним можливостям учнів, а знаходитися в зоні їх потенційного розвитку, якого вони можуть досягти під керівництвом викладача.

Модульна система – це добре відома професійній освіті технологія, яку потрібно викристалізувати, акцентуючи увагу на тих аспектах, методах і підходах, яких вимагає сьогодення.

Особливістю модульної системи навчання у професійно-технічних закладах освіти є докорінна зміна підходу до його організації. Якщо у традиційних системах зміст навчального матеріалу ділиться на предмети, розділи, теми, що диктується логікою навчального процесу, і теорія досить чітко відокремлена від практики, то в модульній системі своєрідними дозаторами навчального матеріалу виступають конкретні трудові навички, якими повинен оволодіти учень.

При реалізації модульної технології навчання тему «Населення світу.» розподілено на невеликі, логічно завершені фрагменти–модулі (рис. 1.).

Рис. 1. Схема плану вивчення теми «Населення світу»

Модульне навчання тут розглядається як комбінована дидактична система, яка забезпечує можливості використання великого спектру методів, включаючи як класичні, так і новітні. Методичні вказівки розглядаються як дидактичний елемент структури процесу навчання, в основі якого лежать принципи активізації самостійної роботи учнів, тому вони мають наступну схему:

Модуль 1. Установчо-мотиваційний. Повідомлення про вивчення теми за новою методикою. Налаштування учнів до співпраці, формування мотивації до самоосвіти. Обговорення результатів вхідного тестування. Визначення прогалин у знаннях та спільне проектування вивчення теми. Короткий виклад теоретичного матеріалу. Схематичне ознайомлення з навчальним матеріалом. Матеріал, який викладач подає на першому занятті у логічно систематизованій формі (блок-схеми), представляє собою складну за змістом навчальну інформацію великого обсягу. Здійснюється виділення окремих структурних елементів понять, коротко і стисло встановлюються логічні взаємозв’язки і відношення між ними. Визначення завдань до самостійного вивчення. Опрацювання матеріалу, поданого в підручнику, дається на домашнє завдання. Ознайомлення з додатковою навчальною літературою та інтернет-джерелами.

Модуль 2. Змістовно-пошуковий. Опрацювання тематичних географічних карт – аналіз (читання), прив’язка визначених статистичних даних до певної місцевості на карті. Розбір завдань для контурних карт. Перевірка засвоєння термінів і понять, яка проводиться у формі понятійного диктанту.

Модуль 3. Оцінно-змістовий. Урок-практикум. Розв’язування типових задач. Вивчення формул та навичок їх використання на конкретних прикладах. Застосування теоретичного матеріалу, вміння самостійно робити узагальнення, порівняння, систематизацію навчальної інформації відбувається під час розв’язання стандартних і нестандартних завдань. У запропонованих методичних розробках проводиться розбір типових задач з теми, що вивчається. При розв’язуванні цих задач здійснюється засвоєння нових знань, розвиваються творчі здібності та формується учень як самостійна особистість, що здатна діяти в умовах відсутності безпосереднього та постійного керівництва. На цьому етапі проводиться проміжне оцінювання ступеня оволодіння теоретичними знаннями, правильність та результативність самостійного вивчення теми. Кожне із цих завдань оцінюється певною кількістю балів. Учні виконують їх самостійно, але під керівництвом викладача, яке спрямоване на досягнення певної мети виконання поставлених завдань. Під час підбиття підсумків складається загальна картина понятійного змісту теми, що вивчається (підкреслюються однотипні події та явища).

Модуль 4. Системно-узагальнюючий. Презентація учнівських робіт. Робота по узагальненню та систематизації особистих знань. Робота з формування картографічних компетенцій.

Модуль 5. Контрольно-рефлексивний. Оцінювання рівнів оволодіння теоретичними знаннями, вміннями та навичками. Заповнення контрольно-рейтингових карток учнями та викладачем. Рефлексія і дебрифінг за результатами роботи за модульною технологією.

Така схема методичних розробок з кожного уроку теми передбачає виконання наступних дидактичних завдань: набуття навичок самостійної роботи, розвиток умінь працювати з довідниковою і методичною літературою, будувати алгоритм розв’язання задачі, робити узагальнення і висновки, активізувати свою пізнавальну діяльність.

У процесі реалізації технології відбувається кардинальна зміна позиції викладача. З того, хто надає готові завдання учням, він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності своїх учнів. У результаті повністю змінюється психологічний клімат у групі, оскільки робота учнів орієнтується на виконання різних видів самостійної діяльності, на пріоритет діяльності дослідницького, пошукового, творчого характеру.

Підсумовуючи, можна зазначити, що модульна система навчання дає змогу в більшій мірі забезпечити взаємозв’язок теорії з практикою, сприяє самооцінці, самоконтролю, а також успішнішій взаємодії між учнем і викладачем у порівнянні з традиційною формою навчання. Ці висновки підтверджуються результатами моніторингу навчальних досягнень в обох групах.

У системі модульного навчання епізодичність учіння просто неможлива. Чіткі графіки засвоєння теоретичного матеріалу та відпрацювання практичних робіт примушують учнів працювати. Важливу роль також відіграє той факт, що вони заздалегідь знають - за своєчасне та якісне виконання завдань отримають визначену кількість балів.

Модульна система навчання орієнтована на те, щоб вона як дидактичний засіб органічно ввійшла в процес навчання. Це вимагає дотримання вимог, які враховують її специфічну мету й одночасно загальні цілі навчального процесу: освітні, розвиваючі, виховні.

Слід однозначно зауважити, що ефективність впровадження модульних технологій у роботі професійно-технічних навчальних закладів безпосередньо залежить від багатьох факторів. Одні з найважливіших – це рівень підготовки навчальної групи (особливості індивідуального розвитку кожного учня та відповідного ступеня їхньої взаємодії на рівні колективу) та забезпеченість освітнього закладу засобами навчання (зокрема, добре обладнаним комп’ютерним класом). Проблемними залишаються питання розробки підручників та навчальних посібників, дидактичного матеріалу для ПТНЗ із урахуванням їх профільності, методичних посібників.

Слід однак зауважити, що використання даної технології матиме стійкий ефект тільки за умови її постійного використання. А це − величезна методична робота викладача і його постійна самоосвіта та самовдосконалення. Однак, перепоною до ефективного упровадження модульно-рейтингової технології навчання постають педагогічні стереотипи викладачів, їх надмірна перевантаженість та економічні проблеми в Україні, які унеможливлюють гідну оплату науково-педагогічної діяльності, яка наразі набула дуже високого рівня інтенсивності та інтелектуального напруження.

Проводячи дослідження даної системи навчання та зробивши спробу впровадити її елементи в навчально-виховний процес у професійно- технічному навчальному закладі можна зробити висновок, що методика модульної технології на перший погляд складна і вимагає постійної роботи викладача та учнів. Проте вона забезпечує ефективний результат у розвитку рівня навчальних компетентностей учнів. Наукове напрацювання та експериментальне впровадження модульно-рейтингової системи не заперечує класно-урочної форми навчання, а надбудовується над останньою як послідовність складніших і продуктивніших ідей та технологій.

Безумовно, впровадження нового спонукає до переосмислення системи цінностей, певної ломки стереотипів, психологічної переорієнтації кадрів (які не завжди сприймають новації), а це процес складний і досить тривалий. Пропагуючи переваги модульної системи навчання для професійної освіти, не слід її ідеалізувати. Виходячи з того, що універсального педагогічного методу не існує, слід відзначити, що процес створення та впровадження навчальних програм потребує значного обсягу роботи з розробки навчальних елементів, підготовки різноманітних карт, схем, таблиць на етапі підготовки навчальних модулів і певних додаткових коштів на тиражування навчальних пакетів для кожного учня. Неоднаковою є і ефективність модульного підходу до професійного навчання в різних сферах. Найбільш доцільним є модульний підхід якраз для навчання робітничих професій, підвищення кваліфікації робітників та їх перепідготовки, адже ускладнення програми призводить до збільшення інформаційних блоків, навчальних елементів і тривалості навчання.

Таким чином, модульно-рейтингова система навчання створює реальні можливості для гуманізації і демократизації, індивідуалізації, інтеграції і моделювання навчального процесу, і не тільки. Це також важливий крок у напрямку інтенсифікації й оптимізації навчально-виховного процесу у ПТНЗ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Положення про відкрите професійно-технічне навчання на основі модульної технології// Режим доступу:http: // www.mon.ua
  2. Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу (КМСОНП)/ Режим доступу:http://
  3. Юцявичене П.А. Теоретические основи модульного обучения: Автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.01 / Вильнюсский гос. унив. - Вильнюс, 1989. – 33 с.
  4. Романовський О. Особливості вищої освіти США// Рідна школа. — 2000. — №1. С. 53-55.
  5. Беляева А.П. Интегративно-модульная педагогическая система професионального образования. - СПб.: Радом, 1997. – 226 с.
  6. Гуревич Р.С. Теоретичні та методичні основи організації навчання у професійно-технічних закладах. – К.: Вища шк., 1998. – 229 с.
  7. Зязюн І.А. Педагогіка добра: ідеали і реалії: Науково-методичний посібник. – К.: МАУП, 2000. – 312 с.
  8. Беляева А.П., Ставрова Д.А. Активизация учебно-познавательной деятельности учащихся в профессионально-технических учебных заведениях: Метод. рекомендации. – М.: Высш. шк., 1983. – 30 с.
  9. Основні аспекти педагогіки профтехосвіти: Навчальний посібник/ Нікуліна А.С., Молчанов В.М., Верчено Н.В., Торба Ю.І. – Донецк: ДІПО ІПП, 2006. – 296с.
  10. Костюченко М.П. Генезис систем и технологий обучения // Технологічний підхід в дидактиці. Блочно-модульне навчання професії: Матеріали 2-ої міжнар. наук.-педаг. конф. (3-4 лютого 1998 р.). – Донецьк-ІПОІПП, 1998. – С. 36-37.
  11. Бойчук О. Інтеграція загальноосвітніх і спеціальних знань у підготовці фахівців швейного виробництва // Педагог професійної школи. – 2004. – №4. – С. 214-221.
  12. Костюченко М.П. Генезис, розвиток і зміст досліджень з модульного професійного навчання за кордоном // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2000. - № 3. – С. 103-114.
  13. Костюченко М. Модульне професійне навчання: аналіз стану дослідження// Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2001. - №1. – С.79-91.
  14. Костюченко М.П. Принципи ситуационно-модульной технологии профессионального обучения // Професійна освіта: теорія і практика. – 2000. - № 1-2 (11-12). – С. 48-54.
  15. Корсунська Н. Модульне навчання: принципи організації та фактори ефективності // Професійно-технічна освіта. — 2000. — № 1. — С.26-29.
  16. Сікорський П.І. Модульно-рейтингова система// Педагогіка і психологія. — 1997. — №1. – С. 12-13.
  17. Сотниченко В. Дидактичні та методичні засади запровадження інноваційних технологій в умовах переходу до кредитно-модульно системи навчального процесу. // Історія в школі. № 5, 2005.
  18. Старовойт Л. Модульна система у професійному навчанні// Рідна школа. – 1998. - №5. – С. 76-78.
  19. Модульно-розвивальна система: теорія, технологія, досвід // Рідна школа. - 1997. - №2. - С. 3-23 (Спецвипуск)
  20. Рибалка В.В. Підготовка учнівської молоді в системі професійної освіти// Режим доступу:http: //
Прочитано 399 разів
Пишіть нам. Всі поля обов'язкові.

Наша адреса

Закарпатська область, Перечинський район,

с. Сімер, вул. Будівельників, 8

(03145) 2-11-63, 2-18-97, факс: (03145) 2-11-63

 е-mail: perechin_lizej13@ua.fm

« Квітень 2021 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30